« Цими днями Ісус вийшов на гору молитись і цілу ніч провів на молитві » (Лк 6,12)

Kонтеплюючи Ісуса, який довго молиться перед цим як вибрати Дванацятьох, бачимо, що молитва є джерелом, з якої випливають всі інші дії. Вона стоїть на першому місці кожного правдивого відновлення особистого а також спільноти Церкви: повертає нас до основи, допомагає нам зрозуміти дійсність у новому світлі, дає нам відвагу діяти: перемагає внутрішній опір і відкриває нас на служіння: спростовує людські прагнення і керує нас на дорогу Євангелія: очищує наші очі і дозволяє бачити невидиму і таємничу присутність Божу напротязі нашої історіїї і в людях, які поруч з нами. В період, який позначений важкими проблемами потрібно вирушити від Ісуса Христа, міцної скелі нашогго життя.

« Перебували в єдності на молитві » (Дн 1,14). Так як перша спільнота християн, також і ми знайшли в молитві невидиму нитку, яка єднає нас в одну правдиву і плідну приязнь, дякуючи якій ми прийняли світло Святого Духа і прямуємо дорогою служіння. Більш того, від перших кроків, Господь нам показує, що молитва сама в собі є служінням і закликає нас взяти участь в житті Церкви за допомогою цього укритого але ефективного служіння.

Літургія Годин – Комплета (молитва перед спочинком) в своїй глибені виявляє нашу історію, в цій молитві міститься ідеал, який ми постійно відкриваємо.

Молитва є основою нашого шляху, є даром, який визначає наше покликання і завдання в Церкві. Обов'язок слухання перетворюється в готовність відчитувати щодня заклик, який Бог засіває в нашій історії. Слово, яке проголошується під час катехези, яке дає властивий напрямок дорозі кожного з нас і цілої Спільноти , повинно бути прийняте в особливий спосіб. Хто залишається вірним цьому обов'язку поступово відкриває, що Слово стає єдиною силою, вогнем, що освітдює і огріває, опорою на яку опираємось, міцною скелею, безпечним портом.